Зелений лист · 74–78 °C
Дві хвилини, не більше. Вище вісімдесяти в ньому прокидається варена зелень і в'язкість на яснах, яка вже нікуди не дінеться.
Два числа вирішують усе інше. Решта подробиць — вага листа, матеріал посудини, жорсткість води — лише зсуває ці два в той чи інший бік.
Термометр зручний, але не обов'язковий. Три способи нижче дають точність до трьох градусів — цього цілком досить для будь-якої заварки.
Найнадійніший спосіб. Звичайний чайник на кухні втрачає близько п'яти градусів за першу хвилину після закипання й близько трьох за кожну наступну. Отже: одна хвилина — 95 °C, три — 88 °C, шість — 76 °C.
Грубіший, зате миттєвий. Щільний білий стовп над носиком означає понад дев'яносто. Коли пара стає прозорою й піднімається кількома тонкими пасмами — близько вісімдесяти.
Кожне переливання з посудини в посудину забирає приблизно п'ять градусів. Окріп, перелитий двічі, стає приблизно вісімдесятип'ятиградусним — і це найшвидший спосіб охолодити воду точно.
Вісім позицій із власним проміжком температури та витримки. Усередині проміжку смак змінюється плавно; вийшовши за межу, ви отримаєте інший напій.
Дві хвилини, не більше. Вище вісімдесяти в ньому прокидається варена зелень і в'язкість на яснах, яка вже нікуди не дінеться.
Три хвилини. Найтерплячіший із світлих: витримує навіть четверту хвилину, хоч солодкість після третьої вже не зростає.
Три хвилини. Рідкісна позиція з вузьким проміжком: два градуси вгору — і з'являється сухий мінеральний присмак.
Дві з половиною хвилини. Квітковий верх тут найкрихкіший: за гарячішої води він за хвилину стає трав'яним.
Три з половиною хвилини. Щільна кулька розкривається повільно, і холодніша вода просто не встигає її розгорнути.
Три хвилини. Найчутливіший до передержки: кожні зайві тридцять секунд додають помітної терпкості.
Чотири хвилини й більше. Єдина позиція, якій справді потрібен окріп; холодніша вода дає порожній настій із кольором.
Сім хвилин. Довга витримка за низької температури — єдиний режим, у якому суцвіття не дають клейкого аптечного тону.
| Умова | Поправка | Чому так |
|---|---|---|
| Непрогріта посудина | −8…−12 °C | Холодна стінка забирає тепло за перші тридцять секунд |
| Посудина без кришки | −10 °C за 10 хв | Випаровування забирає більше тепла, ніж стінка |
| Чавун замість скла | +8 °C на 10-й хвилині | Інерція матеріалу працює проти вас у довгих витримках |
| Жорстка вода | −30 с витримки | Солі прискорюють екстракцію дубильних речовин |
| Дрібна фракція листа | −40 с витримки | Більша поверхня віддає все швидше |
| Об'єм понад літр | −3 °C заливання | Велика маса води тримає тепло довше |
| Холодна кімната | −2 °C на 10-й хвилині | Різниця з довкіллям прискорює охолодження |
Летючі речовини, що відповідають за квітковий і свіжий тон, починають випаровуватися вже за вісімдесяти градусів. В окропі вони зникають за першу хвилину, а дубильні, навпаки, виходять активніше — звідси й в'язкість замість аромату.
У витриманому листі летючих речовин майже не лишилося — вони пішли за роки зберігання. Те, що дає смак, розчиняється повільно й потребує максимального тепла, тому окріп тут не руйнує нічого.
Сухий лист віддає найлегше розчинні речовини майже миттєво, а решту — поступово. Тому перший пролив завжди яскравіший і водночас терпкіший за другий: у ньому зосереджено все одразу.
У браузері лишається одна позначка — те, як ви відповіли на цю смужку. Подробиці в розділі про cookie.